socion.com.ua

Радіо "Ера", середа, 12 травня 2010 р.

Для участі у передачі на радіо "Ера" запрошено спеціалістів з соціології та соціоніки.

Соціолог дала результати опитування й інших соціологічних спостережень, дійшовши до висновку, що люди в Україні дійсно жадібні, заклопотані матеріальними проблемами і зневірені щодо влади і можливості покращити життя. Немає консолідації у суспільстві, люди притримуються славнозвісного принципу «Моя хата скраю», який приписується саме українцям.

Соціонік розкрила національний менталітет виходячи з інтегрального типу української нації і причини суспільних настроїв.

Ведуча: Що таке інтегральний тип нації?

Тетяна Педан (соціонік): Це генетичний, а отже, вроджений тип світосприйняття, який спостерігається у загальних проявах характеру нації, як прояв характерних особливостей певного соціонічного типу. Інтегральний тип України – це етико-інтуїтивний інтроверт (Достоєвський), Тарас Шевченко належав саме до цього типу, тому він і вважається духовним провідником нації, народним поетом.

Ведуча: А як же жлобство, яке приписують українцям? Адже на Тараса Шевченко це не схоже.

Тетяна Педан: А хто приписує? Кому це вигідно? Якби ми такими були, чи не найбагатшою тоді була б Україна, враховуючи ще й її природні ресурси? Натомість… Всі бачать. «Моя хата скраю» - це інтровертність: увага до свого внутрішнього світу, власних переживань, почуттів, думок. Послухайте наші душевні мелодійні пісні! В них – душа нації. Де в них про матеріальне збагачення? Мрійливість українців – це сильна інтуїція можливостей ЕІІ: скільки відкриттів зроблено! А впровадити, на жаль, нема кому – американців запрошуємо. Жлоб – не запросить. Той ні з ким ні чим не поділиться! Зайдіть до будь-якої оселі: Вас зустрінуть м’якою усмішкою, пригостять, любо поспілкуються… В цьому – весь етико-інтуїтивний інтроверт: миротворець, м’яка й лагідна людина. До речі, це напрочуд сильно видно бeло саме в період помаранчевої революції: люди ділилися всім: настроєм, їжею, радістю, любов’ю. Які всі були привітними, відкритими, люб’язними! Ось – наш дух і наша душа! Ніколи в історії не нападали ні на які країни – чужого не заграбали, своє віддавали… Хто каже – жлоби? Ті –хто самі такі – сусіди найближчі… Зло бере, що Україна вільна…

Соціолог: Жлобство – поняття ширше, ніж жадібність і відособленість. Тут і низький рівень культури, грубість, хамство. І таких людей чимало у нас. За опитуванням 60% людей згодилися, що українці – жлоби.

Тетяна Педан: Люди повторюють те, що їм навіяли. Історично розпалювали ненависть серед українців одне до одного, - так легше керувати і пригноблювати… СМІ кругом: жлоби! Наші сатирики: жлоби! Кайдашеву сім’ю в класику записали. Мартина Борулю на екранах телевізорів крутять-перекрутять…А де Ліна Костенко? Леся Українка? Чи згадують чудові твори Коцюбинського, Загребельного, Мушкетика, Довженка? В них – стільки любові до людства, така глибина думки, така палітра почуттів! Ось де – справжнє українське. Але знову ж таки – невигідно правлячій верхівці – бидлом легше управляти. Освіченому не накажеш – той має власну думку. От і навіюють людям, що вони погані: неуки, жлоби, бидло, стадо баранів – та й годі. А ми – люди! Високодуховні, розумні, мудрі!

Радіослухач: Чому молоде покоління неорганізоване, уникає роботи і тяжіє до розваг, не має цілеспрямованості?

Тетяна Педан: Я теж буваю іноді неорганізованою, коли не бачу мети. Тоді будь-яка робота втрачає зміст. У нашому суспільстві хвиля розчарування економічною ситуацією і крах надій після Помаранчевої революції привели до зневіри і апатії. Ліні взагалі не існує – є відсутність мети. Розчарування політиками приводить до невдоволення серед молоді, але виходу із ситуації вони не бачать. Тож працювати будь-де за копійки нікому вже не хочеться. І це добре! Молодь шукає, де б задіяти себе, відкрити свою справу. Шкода, що при цьому люди не знають своїх можливостей, здібностей, тобто себе, а звідси – неможливість вибрати справу до душі. І от до душі – розваги, і цей «бізнес», на жаль завоював міцні позиції на ринку, віднімаючи дорогоцінний час, адже молодь таким чином просто вбиває свій час, і, на жаль, і себе. Якби дати їм знання про їхні сильні сторони і де їх можна реалізувати, дати надію, що вони і саме вони, влаштувавши своє життя, можуть гармонією власної душі внести гармонію і порядок у суспільство. А це вже можливо: можна знайти своє покликання і робити саме те, що душа бажає, можна знайти затишок і підтримку у доповнюючій (дуальній) родині, можна розвиватися і жити цікаво. І наш центр «Соціон» виконує саме це завдання: дати людям знання про їхню природу, про вроджений характер, сильні і слабкі сторони їх самих й інших людей. Про те, які види діяльності кому підходять, про те, з якими людьми працювати і жити, щоб знайти своє місце в житті.