socion.com.ua

Чудес в житті не буває.

Само життя – це диво.

Згадую перший свій випадок:

Вечір. Мрячка.

Асфальт віддзеркалює

Ліхтарів помаранчеве сяйво.

І я, в імлу, ідучи, вдивляюся,

Міркую над сенсом життя.

Чи так я живу, чи те я роблю?

Місія в чому моя?

І раптом я тугу таку відчуваю,

Душу тягне кудись уперед,

А перед зором прямо з туману

Білий екран постає.

І величезними чорними літерами

Бачу я чітко слово одне:

С О Ц І О Н І К А, - враз пронизало,            

Значить, покликання це моє.

І без вагань ноги самі несуть

Туди, де маю я буть.

Автор Тетяна Педан